Рід Міллерів на території тодішньої Російської імперії бере початок ще за часів Петра І. Першим на російську службу був запрошений син прусського полковника із Кенігсберга Абрама Єгоровича Міллера на посаду артилерійського інструктора і брав участь у взятті Азова у 1696 році.

Один із носіїв прізвища Міллер —Дмитро Петрович, народився і виріс у Котельві. Пізніше він став відомим істориком, журналістом і белетристом. Своїми   дослідженнями історії Слобідської   України він зробив колосальний внесок у вивчення подій і фактів, що відбувалися і на території нашого краю. Не одне покоління істориків, краєзнавців, викладачів у своїх доробках посилаються на статті та книги Дмитра Петровича.

Підтвердження деяких фактів з його біографії  мені поталанило (при дослідженні власного родоводу) натрапити в метричних книгах котелевських церков. У «книзі померлих» я знайшов запис про смерть одставного губернського секретаря Петра Максимовича Міллера (батька Дмитра Петровича). Він помер внаслідок   тривалої хвороби майже відразу після закінчення університету його сином. Саме через хворобу батька молодому журналісту доводилося хапатися за будь-який можливий заробіток, щоб мати змогу закінчити навчання. Таким чином підтверджується факт, що на останньому курсі історичного факультету Харківського університету син дворянина працював нічним сторожем у редакції газети «Южный край». У подальшому — старший коректор, оглядач газет і журналів, а в 1903 р. став одним із редакторів цієї газети "Народна трибуна".

Петро Максимович похований в Котельві на Спаському кладовищі і, більш за все, це єдиний представник роду Міллерів, що довгий час проживав і навіки залишився на території нашого краю. Адже дід Дмитра Петровича  — колежский секретар Максим Міллер  у 1824 р. проживав у  Богодухові.

Та як би там не складались події, один із найвідоміших Міллерів став частиною історії Котельви і назавжди залишиться котелевцям.

Андрій Шеремет.